 |
Сливові плодові пильщики
Як шкідники плодів сливи й інших кісточкових найбільш небезпечні чорний і жовтий сливовий пильщик. Обидва види
зустрічаються повсюди. Літ імаго співпадає зі цвітінням абрикос, на квітках якого імаго концентруються, споживаючи
пилок та нектар. Самиці відкладають яйця у відкриті бутони сливи, розташовуючи яйце у квітку. Місце кладки помітне з зовнішньої
сторони чашолистка у вигляді випуклої темної плями. У кожну квітку відкладається лише одне яйце, з якого виходить личинка сливового
пильщика, глибоко занурюється у зав'язь і живиться її тканинами. Личинки розвиваються в зав'язі впродовж 20-25 днів, пошкоджуючи при
цьому 5-6 зав'язей. На поверхні пошкодженого зеленого плода добре видно широкий отвір. Із отвору витікають темні екскременти, змішані
з камеддю. Виходячи з вищенаведеної поведінки шкідника стає ясно, що найкращий строк бдля вжиття заходів щодо обмеження їх чисельності
та шкодочинності шкідника - період цвітіння сливи, але обприскування в цей період інсектицидами заборонено. Тому високоефективним є
обприскування в кінці цвітіння сливи (на дереві залишилось до 5% квітів або поодинокі, а вся зав'язь має
на собі навколоцвітник - юбочку), друге обприскування проводять через - 8 днів.
Пошкодження, що завдають личинки пильщика, стають причиною
опадання плодів, яке в окремі роки може повністю знищити урожай.
Сливова плодожерка
Вид - олігофаг. Пошкоджує сливу, аличу, персик, абрикос, рідко вишню, черешню. Зимують дорослі гусениці в
щільному шовковистому коконі в тріщинах кори, під відсталою корою на штамбах, скелетних гілках та кореневій шийці дерев, у
поверхневому шарі ґрунту, рослинних рештках. Навесні заляльковування гусениць, що перезимували, починається через 12-15 днів після
переходу середньодобових температур за межі 10°С. Це співпадає з періодом відокремлення бутонів пізніх сортів сливи. Літ імаго досить
розтягнутий. Через 2-5 днів після вильоту самиці починають відкладати яйця на освітлені частини
плодів і рідше на нижню поверхню листків по одному, інколи по 3-5.Основну кількість яєць самиці відкладають в нижніх та середніх ярусах
крони.
В природних умовах плодючість самиць становить 45-90 яєць. Гусениці відроджуються в період формування кісточки у плодах пізніх сортів
сливи. Вони виходять із яєць, прогризаючи отвір в оболонці, і від кількох хвилин до 3-х і більше годин знаходяться на поверхні плоду. Під час про*
никнення в плід гусениця робить на його поверхні сітку з павутиння і під нею вигризає отвір в шкірці. Проникнення в плід може відбуватись у
будь-якому місці. Із пошкоджених місць виділяється камедь, яка твердне у вигляді струмка чи капель. Після проникнення в плід гусениця,
прокладаючи хід у м'якоті, досягає черешка і перегризає судинну систему, внаслідок чого порушується постачання живильних речовин у плід. Ріст
таких плодів припиняється, вони набувають фіолетового забарвлення, передчасно дозрівають і опадають. В молодих плодах гусениці пошкоджують
м'яку кісточку, а в дозрілих прогризають смужки в м'якоті біля кісточки і заповнюють їх екскрементами. В плодах, що опали, гусениці
закінчують живлення і впродовж одного дня покидають їх. В централь них районах України друге обприскування проводиться через 30-35 днів
препаратом Матч 050 EC к.е.
Моніліальний опік
Надзвичайно небезпечна хвороба особливо кісточкових культур, яка
уражує не тільки плоди (у вигляді плодової гнилі), але й вегетативні частини рослини.
Ураження плодових дерев проходить в період цвітіння, особливо у вологу погоду. Збудник
проникає через квіти в гілки та швидко розвивається в них, вражаючи великі вегетативні
масиви дерев, інколи навіть повністю уражує дерево. Пошкоджені гілки набирають вигляду
опалених (звідси і назва хвороби - опік), засихають, а сильно уражені дерева гинуть. При незначному ураженні
дерев обов'язково необхідно вирізати вражені частини дерева, оскільки через 2 тижні починає виділятись камедь, в якій знаходяться спори
збудника хвороби і продовжується ураження дерева. Для визначення зони ураження необхідно розрізати кору дерева, відвернути її та виділити
ділянки хворої частини (вона коричневого кольору) і здорової (світлозелена). Відрізати хвору частину рослини та провести профілактичне
обприскування або замазати рану фунгіцидом.
Коккомікоз вишні та черешні
Збудник хвороби - сумчастий гриб, який найчастіше уражує вишню, черешню, менше антипку, сливу, терен, абрикос.
На верхній стороні листка з являються дрібні плями темно-бурого кольору, на нижній стороні в місцях плями добре видно
рожево-білі подушечки конідіального спороношення гриба, які є джерелом вторинної інфекції. Перші симптоми коккомікозу
з`являються в першій половині червня. За період вегетації гриб дає 8-10 генерацій. Інкубаційний період хвороби в залежності
від хвороби триває 8-20 днів. Проростають конідії за наявності краплинно-рідинної вологи і при t - 19-23°С.
Зимує гриб на опалих листках міцеліальними стромами, на яких весною формуються плодові тіла апотеції з сумками та сумкоспорами. При значному
ураженні хворобою у дерев починається передчасний листопад. Уже в кінці липня - серпня вони скидають 60-80% листків,
а молоді насадження оголюються повністю. Передчасне масове осипання листя ослаблює рослину, а в суворі зими можливе підмерзання дерев.
Кучерявість листків персика
Збудником хвороби є голосумчастий гриб. Встановлено, що паразитарна стадія збудника кучерявості листків
персика проявляється ранньою весною, зразу після розпукування бруньок. Особливістю гриба є те, що основна
маса спор знаходиться під лусочками квіткових та листкових бруньок. Оскільки персик
починає розвиток з квіткових бруньок - то спочатку дерево уражують спори, що знаходяться під лусочками квіткових бруньок.
Після цвітіння розвиваються листкові бруньки, які дають новий інфекційний фон розвитку
хвороби. Найбільш сприйнятливий період персика до ураження збудником кучерявості -
від початку розпускання бруньок до досягнення 8-10-денного віку. Пластинки хворих листків
деформуються, потовщуються, набувають жовтого та червоного забарвлення, стають крихкими і засихають. Через 8-12 днів після прояву
хвороби на уражених листках як з верхнього, так і з нижнього боків розвивається сумчасте спороношення гриба у вигляді білого або сірого
воскоподібного нальоту.
Поширення сумкоспор збудника хвороби починається в середині травня, максимуму досягає в кінці травня і триває до середини червня.
Цей період співпадає з розвитком зав’язі і формуванням бруньок у персика. У дощову прохолодну погоду з уражених бруньок у кінці травня
розвиваються не тільки хворі листки а й пагони, що мають спочатку світло-зелений, а потім жовтий колір і пригнічений приріст. Листки на
таких пагонах ланцетоподібні і розвиваються у верхній частині пагона. До початку липня хворі пагони засихають. Втрати врожаю за сильного
ураження можуть становити 100%, а в кінцевому результаті дерева швидко гинуть (засихають). В кінці сезону, після збирання урожаю
починають формуватись бруньки наступного року. У цей час спори потрапляють на поверхню бруньок і поступово закриваються
наступними лусочками, формуючи запас інфекції на наступний рік. З періоду початку льоту і розсіювання сумкоспор по саду починається сапрофітна
стадія розвитку гриба, яка триває до весни наступного року, коли розпускаються молоді листочки.
Спори збудника кучерявості листків персика, поширюючись по саду в період вегетації та спокою, потрапляють практично на всі органи
рослин. Але найбільш придатним живильним середовищем є камедь. Зберігаючись у ній, збудник хвороби має можливість нагромаджуватись і
спричинити нове зараження дерев.
У приватному секторі кісточкові культури (вишня, черешня, слива, алича,
абрикос, персик та інші) як правило вирощують для споживання у свіжому вигляді і тільки незначна їх частина йде на переробку у вигляді
компотів, джемів, желе тощо. Захист цих культур у приватному секторі надзвичайно спрощений та обмежений перелік рекомендованих препаратів.
Перше обприскування проводять на початку фази розпукування бруньок - проти довгоносиків, букарки,
казарки та зимуючої стадії збудників таких хвороб, як моніліальний опік, коккомікоз, клястероспоріоз,
плодова гниль. Для цього застосовують бакову суміш Актара 25 WG в.г. + Хорус 75 WG в.г.
Друге обприскування - після цвітіння, за наявності таких шкідників як, попелиці, листовійки, пильщики та
інші, проводять сумішшю препаратів Актара 25 WG в.г. + Хорус 75 WG в.г. (проти комплексу збудників
хвороб - коккомікоз та плодова гниль). Проводять при наявності шкідників, на середніх та пізніх сортах черешні і вишні.
Третє обприскування у фазі росту плодів та початку дозрівання ранніх сортів для одночасного попередження
пошкоджень вишневою мухою, попелицями, молями та хворобами (коккомікоз) застосовують бакову суміш препаратів
Актеллік 500 EC к.е. + Хорус 75 WG в.г. Оріентовним сроком обробки проти вишневої мухи є початок дозрівання ранніх сортів
черешні. Більш точні строки відродження личинок шкідника може надати станція захисту рослин, консультаційний центр
та застосування пасток. Найкращий спосіб визначення строків обробки - це вилов на пастки вишневої мухи.
На папір жовтого кольору наносять клей Пестифікс, що не висихає або використовують звичайні стрічки
“мухолов” розгорнуті на всю довжину. При вилові 3 особин вишневої мухи за тиждень - необхідно провести обприскування.
Четверте обприскування здійснюють через 7-8 днів, після попереднього, проти вишневої мухи інсектицидом
Актеллік 500 EC к.е. Обприскування проводять тільки на середніх та пізніх сортах дозрівання.
П’яте обприскування - проводять після збирання врожаю через 18-24 дні проти коккомікозу фунгіцидом Хорус 75 WG в.г.
Перше обприскуванняпроводять на початку фази розпукування бруньок - проти довгоносиків,
букарки, козарки та зимуючої стадії збудників таких хвороб, як моніліальний опік, кишеньки сливи, моніліоз
(плодова гниль). Для цього застосовують бакову суміш Актара 25 WG в.г. + Хорус 75 WG в.г.
Друге обприскування - в кінці цвітіння (95% квітів відцвіло) проводять проти таких шкідників як,
сливовий пильщик та сливова товстоніжка, попелиці, листовійки, пильщики та інші, проти плодової гнилі(сумішшю препаратів
Актеллік 500 EC к.е. + Хорус 75 WG в.г. + Актара 25 WG в.г.)
Третє обприскування через 7-8 днів після попереднього у фазі росту плодів. Для боротьби з сливовими пильщиками та
сливовою товстоніжкою, попелицями, молями, та з плодовою гниллю. Застосовують бакову суміш препаратів
Актеллік 500 EC к.е. + Хорус 75 WG в.г.
Четверте обприскування проводять через 12-14 днів проти сливової плодожерки та коккомікоза сумішшю препаратів
Актеллік 500 EC к.е. + Скор 250 ЕС к.е. Орієнтовним строком боротьби з сливовою плодожеркою є початок формування кісточки у ранніх
сортів сливи. Більш точні строки відродження личинок шкідника може надати станція захисту рослин, консультаційний центр та феромонні пастки.
П’яте обприскування - проводять після збирання врожаю через 18-24
дні проти попелиць та коккомікозу (інсектицидом Актеллік 500 EC к.е. та фунгіцидом Скор 250 ЕС к.е.).
Перше обприскуванняпроводять на початку фази розпукування
бруньок проти довгоносиків, букарки, козарки та зимуючої стадії збудників таких хвороб, як моніліальний опік, парша, плодова гниль. Для
цього застосовують бакову суміш Актара 25 WG в.г. + Хорус 75 WG в.г.
Друге обприскування - в кінці цвітіння, проти парші, гномоніозу та плодової гнилі сумішшю фунгіцидів
Хорус 75 WG в.г. + Скор 250 ЕС к.е.
Третє обприскування через 7-8 днів після попереднього у фазі росту
плодів. Для боротьби з східною плодожеркою, молями, та з плодовою гниллю застосовують бакову суміш препаратів
Актеллік 500 EC к.е. + Хорус 75 WG в.г.
Четверте обприскування проводять через 12-14 днів проти сливової плодожерки та коккомікоза сумішшю препаратів
Актеллік 500 EC к.е. + Скор 250 ЕС к.е. Більш точні строки відродження личинок шкідника може надати станція захисту рослин, консультаційний центр та феромонні пастки.
П’яте обприскування - проводять після збирання врожаю через 18-24 дні фунгіцидом
Скор 250 ЕС к.е. проти коккомікозу та гномоніозу.
Сучасні сорти персика та нектарина поділяють на відносно стійкі і нестійкі до основного захворювання цих культур -
кучерявості листя персика. Тому система захисту в основному базується на заходах проти кучерявості листя персика та східної плодожерки.
Перше обприскуванняпроводять на початку фази розпукування квіткових бруньок - рожевий бутон.
Проти довгоносиків, та зимуючої стадії збудників таких хвороб, як моніліальний опік, кучерявість листя, моніліоз (плодова гниль)
застосовують бакову суміш Актара 25 WG в.г. + Хорус 75 WG в.г.
Друге обприскування - (кінець цвітіння - початок розпускання листкових бруньок) проводять проти кучерявості
листя персика та плодової гнилі сумішшю фунгіцидів
Хорус 75 WG в.г. + Скор 250 ЕС к.е.
Третє обприскування (через 7-8 днів після попереднього у фазі росту плодів) для боротьби з східною плодожеркою,
молями та з кучерявістю листя персика. Застосовують бакову суміш препаратів
Актеллік 500 EC к.е. + Скор 250 ЕС к.е.
Четверте обприскування проводять через 12-14 днів проти східної плодожерки та коккомікоза сумішшю препаратів
Актеллік 500 EC к.е. + Скор 250 ЕС к.е. Більш точні строки відродження гусениць східної плодожерки може надати станція захисту рослин, консультаційний центр та феромонні пастки.
П’яте обприскування - проводять після збирання врожаю через 24 - 30 днів проти кучерявості листя персика фунгіцидам
Скор 250 ЕС к.е. + Хорус 75 WG в.г.
|
|
